Главная | Регистрация | Вход
Поради туристу: з посмішкою, але серйозно
Якщо ви помітили у вашому туристичному автобусі туалет, не намагайтеся одразу ж його відвідати: туалети в автобусах улаштовані на випадок крайньої необхідності. Це особливо гостро розуміють ті туристи, які сидять близько до дива сантехніки. Їхній чуйний нюх одразу сприймає нові для салону запахи. Тобто, міазми :)
Треба лише дочекатися найближчої зупинки. На міжнародних рейсах автобуси кожні 2-2,5 години зупиняються на добре обладнаних паркінгах, де створені чудові умови для всіх санітарно-гігієнічних процедур. Досвідчені туристи про це знають, але новачків наявність туалету в салоні автобуса іноді просто зомбує, й вони, не пам'ятаючи себе, поспішають в тісну кабінку.
Якщо в придорожньому санвузлі ви ніяк не можете відшукати звичної круглої ручки або ланцюжка на відомому сантехнічному виробі, тоді не потрібно оббивати стіни у пошуках бажаної кнопки або гарячково смикати за всі виступаючі деталі пристрою. Система змиву у багатьох західних туалетах базується на фотоелементах. У деяких випадках можна помітити під сидінням витончену педальку.
Якщо в будь-якій зі східноєвропейських столиць ви почуєте звернення до себе на російській мові ("Здорово, земляк! Ты откуда? Какими судьбами, братан?"), тоді не потрібно поспішати відкривати обійми й підтверджувати свою приналежність до колишнього радянського народу. Скоріш за все, до вас звернулися російськомовні здирники, які поспішають з'ясувати, чи ви зрозумієте їхні подальші вимоги про здачу всіх ваших грошей на підтримку "голодуючої в чеських (польських, угорських) тюрмах братви".
Необхідно вести себе так, як персонаж Нікуліна у фільмі "Діамантова рука". Або виголосити декілька фраз на мові країни перебування. Переважно це буває достатньо, щоб голодуючі бандити відчепилися.
Якщо у паризькому або римському метро на потрібній вам станції не відбулося звичного автоматичного відкривання дверей, тоді не потрібно зацькованим звіром вештатися по вагону або вигукувати: "Гей, там, відкрий середню!"
Необхідно самому, як в деяких старих ліфтах, повернути ручку та відкрити двері. Автоматики тут не передбачено. А якщо французи навіть що-небудь і автоматизують, тоді виконають це повністю. Тому не треба лякатися, що на одній з 14 ліній метро є поїзд, який нагадує "Вершника без голови" – він рухається без машиніста й взагалі будь-якої наявності технічного персоналу.
Якщо у вас виникне спокуса проїхатися на метро безкоштовно, то не потрібно піддаватися цій хибній думці. Хоч вхід на більшість станцій метро в європейських столицях практично вільний, на виході на вас може чекати контроль,який особливо жорстко перевіряє іноземців.
Якщо гід попередив вас, щоб в метро ви особливо стереглися кишенькових злодіїв, які будуть намагатися відволікти вашу увагу розмовами, тоді не потрібно повторювати приклад однієї нашої співвітчизниці, що приділила цьому попередженню особливу увагу.
Ось її розповідь: "Нас з приятелем зупинила в паризькому метро ціла група темношкірих, які почали згадувати роки навчання у Москві, дружбу народів та Патріса Лумумбу. А я ж попереджена: стою позаду та слідкую за кишенями свого супутника. Ніхто не вчинив замах на їхнє життя. Виходимо з метро, раді, що вдалося уникнути крадіжки. Він запитав час, я на руку дивлюся: мати рідна! - годинник зняли!"
Якщо при обміні валюти в Італії, Іспанії, Чехії та в інших країнах Європи ви отримали менше грошей, ніж розраховували, тоді не треба вигукувати "Пограбування" та кликати поліцію. З вами обійшлися справедливо: стягнули комісійні за обмін. Правда, в окремих банках ця комісія може складати до 10% від загальної суми.
Треба шукати такі пункти обміну, які мають об'яву типу "No comission". Тоді обмін відбудеться за "білоруською" схемою - без стягнення комісійних.
Якщо у вашому номері довго не міняють рушники, тоді не потрібно боятися низького рівня сервісу, сваритися з адміністратором та на російській мові обіцяти покоївці звільнити її.
Треба лише кинути рушники на підлогу ванної кімнати. Тоді їх одразу поміняють. Ця таємниця довго не була відома нашим туристам, які через вроджену акуратність продовжували красиво вішати потемнілі ганчірки на гачки, що сприймається покоївками деяких готелей як наказ: "Рушники - не міняти!".
Якщо у вашому номері не вмикається телевізор, тоді не треба стукати по ньому важкими предметами, розбирати та ремонтувати апарат, видаляючи з нього "зайві" деталі.
Необхідно підійти до стійки адміністрації (Reception) та поцікавитися дистанційним пультом для ТБ. В деяких готелях ці пульти дають під невелику заставу, яка потім повертається. Якщо ж пульт в номері є, а телевізор не працює, тоді перевірте наявність в ДУ батарейок: не виключено, що до вас у готелі жили хитромудрі туристи з СНД, в чиїх фотоапаратах й опинилися ці батарейки.